Обирки й Табурети їли Борщ
Sunday БОРЩ з засновниками Табурету та Обирку from Sasha Shagi on Vimeo.
Я б ніколи не поїхав у порожнє село жити. Не того, що страшно чи ше шось. Ну а як – отак приїжджаєш, а там – нікого. Тільки ти. Ну і може пес якийсь. То ж тре мати дуже багато енергії, щоб почати село спочатку. Існувало воно собі там пару сотень років, потім вмерло. Та і помирало воно, мабуть, теж не один рік. Аж тут приходить чоловік і каже: тут буде село. І робить його.
Думаю, що десь так 2 роки тому замість померлого хутора в Чернігівській області і з’явилось мистецьке поселення Обирок.
Так от цей чоловік-зачинатель Обирка і приїхав на Сандей Борщ. Звати його Льоня. Приїхав він зі своєю дружиною Діаною. Крім того, що вони Обирок зробили, вони ше відомі своїм фільмом-подорожжю «З табуретом до Тібету». Ну короче – в починаннях всяких він знається. Знаючи, що прийдуть такі люди. Я собі от сиджу в неділю, чекаю 4-ї години. Минулого разу все ж о 4-тій починалось. А ж тут починають сумніви гризти. Думаю – гляну я в неті, на котру точно. Дивлюсь, а там – на першу. Я обімлів. Погнав в галерею Ра, куди Обирки і приїхали. Там вже все триває і я потрапив тікі на останні слова Льоні. Шкода. Добре, що Саша Шагі всьо зняв. То можна хоч подивитись на цих людей з мистецького поселення Обирок.
Таааа… Кльові…
Виписав собі пару їхніх фраз. Ще б запам’ятати…
Льоня 0:58 Доля підкидає нам безліч шансів. Кожну мить, практично, підкидає нам шанси.
Льоня 1:10 Ти – в плеєрі. І ти вже половину не почуєш. Уважний. Просто весь час – уважний до всього життя і від цього залежить, що ти піймаєш.
Льоня 2:05 Я починав з комерційних проектів… На Москву багато замовлень… Куравльов, Жиріновскій, Шукшина… Знімали-знімали фільми і капусту по карманам набівалі-набівалі, складали такі – ого-го! Круто! Ми – студенти 3-го курсу – алігархі! Ріальна – всьо крута! Кучу обладнання накупили. А потім зрозуміли, що стоп! Ми ж цю студію створили для того, і так хотіли горло драть для того, щоб своє кіно знімать. А чо ж ми його не знімаємо тепер?
Діана 2:55 Творчість – у неї немає мети чи кінцевого пункту. Ти просто робиш те, що тобі подобається і все.
Льоня 5:58 Для проектів, котрі мають соціальний характер, некомерційних проектів. Для проектів , котрі мають такий екстремальний характер, як на мене, – тільки авторитарний варіант (управління – прим. ред.)
Діана 7:05 Іноді доводилось сперечатись з бомжами, – хто буде ночувати на цьому місці
Діана 7:18 Коли в тебе немає 50 баксів, щоб піти і переночувати в готелі і поїсти теплої їжі. Немає. Просто немає. Тоді ти справді замислюєшся, до чого ти йдеш.
Ну і звичайно хіт на початку відео, коли дівчинка співала:
Ой Петре – Петре, ще й Іване,
Половину теє літечко вже тай минуло.
Дай многая …
Тфу-бля! Слова забула!
Хороші ті Обирки Льоня і Діана. До речі – Обирки – то не їхнє прізвище, але чомусь їх так кличуть: Льоня і Діана Обирки. Насправді Льоня – Кантер, а Діана – Карпенко. Ну шоб ви знали і не оханулись так, як я =)
Всьо
Дід Швед
позитивні авантюристи)
дякую за "наводку"!